Геморой
Геморой – одне з найпоширеніших захворювань.
У всіх людей з народження є гемороїдальна тканина в анальному каналі (це судинні утворення, які називаються кавернозной тканиною). Коли кров циркулює в цій тканини, вона збільшується в розмірах і щільно (як муфта) змикає анальний канал. Гемороїдальна тканина – частина замикального апарату прямої кишки. Цим ми розплачуємося за прямоходіння, тільки у людини пряма кишка розташована в вертикальній площині і вимагає додаткового «затвору».
Як розвивається геморой?
Якщо в кавернозній тканині буде накопичуватися більше крові –
гемороїдальна тканина буде більше збільшуватися в розмірах. З часом збільшені вузли починають виходити з анального каналу, це призводить до розтягування, а потім до повної деградації зв’язкового апарату, який утримує вузли в анальному каналі (так званої зв’язка Паркса). В цьому випадку, випадання вузлів стає звичним, постійним.
Збільшені, надмірно кровонаповненні внутрішні гемороїдальні вузли стають легко вразливими і кровоточать.
Залежно від того наскільки випадають внутрішні гемороїдальні вузли захворювання класифікують на 4 стадії.
Що призводить до порушення кровообігу в системі гемороїдальних судин?
1. генетична схильність – з народження калібр артерій, що живлять гемороїдальні вузли більше.
2. гіпертонічна хвороба
3. надлишок гострої їжі і алкоголю
1. напруження при запорах (довге сидіння на унітазі) або проносах.
2. напруга при значних фіз. навантаженнях, в тому числі і спортивних.
3. вагітність
4. кінний і велосипедний спорт
5. необхідність тривалого сидіння (офісні співробітники, водії і т.д.)
Класифікація
За анатомічними особливостями виділяють
Найчастіші симптоми хронічного геморою
1. Домішки крові до калу або сліди крові на туалетному папері.
2. Випадання гемороїдальних вузлів за анальне кільце.
3. Дискомфорт, свербіж, іноді біль в задньому проході після випорожнення.
Діагностика
Потрібно пам’ятати, що діагноз геморой неможливо поставити пацієнту самостійно (навіть, якщо всі симптоми підходять під опис цієї хвороби).
Схожі симптоми мають і інші захворювання анального каналу та прямої кишки. Часто зустрічаються такі ситуації:
Для постановки точного діагнозу необхідно:
Консервативне лікування геморою
Консервативне лікування ефективне на ранніх стадіях захворювання.
У «запущених» випадках консервативне лікування має лише тимчасовий ефект і не в повній мірі позбавляє від проявів гемороїдальної хвороби.
Принципи лікування:
Операція LHP (Laser Hemorrhoidoplasty)
Операція LHP відносно новий, перспективний спосіб видалення геморою за допомогою лазера (лазерне видалення геморою).
Втручання може проводитися як в умовах загального знеболювання, так і під місцевою анестезією.
Суть методу – як і в разі радикального видалення геморою, проводиться перев’язка судини, що живить гемороїдальний вузол (дезартерізація), але замість видалення вузла проводиться деструкція гемороїдальної тканини за допомогою впливу лазерного випромінювання. Спеціальний світловод лазера вводиться в гемороїдальних вузол через прокол шкіри біля анального каналу. Після поглинання енергії лазерного випромінювання кавернозна тканина руйнується і згодом замінюється сполучною тканиною. Відкритих ран в анальному каналі немає, отже, післяопераційний період протікає легше.
Як правило, пацієнти не потребують госпіталізації.
Обмежити фізичну активність рекомендовано терміном до 1 місяця.
Оперативне лікування геморою
Всі види оперативних втручань з приводу хронічного геморою можна розділити на дві групи:
1. Мініінвазивні методи лікування (інфрачервона коагуляція, лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями, дезартерізація внутрішніх вузлів під УЗД контролем, тощо)
показання до застосування цих методик – внутрішній геморой I – III ст.
2. Радікальна гемороїдектомія (за Мілліганом – Морганом, Фергюсоном, Парксом)
показання – неефективність консервативного лікування або мініінвазивних методів, геморой III – IV ст.
Методика дозволяє позбутися геморою «один раз і назавжди».
Латексне лігування гемороїдальних вузлів.
Втручання не потребує знеболення.
Суть методу полягає в накладенні на внутрішній гемороїдальний вузол за допомогою спеціального апарату латексного кільця, яке віджимає підставу вузла і позбавляє його кровопостачання. З часом тканини пережатого вузла відмирають і вузол відпадає на рівні накладеного кільця.
Метод відмінно себе зарекомендував у лікуванні ізольованого внутрішнього геморою II стадії.
Добре переноситься пацієнтами, виконується амбулаторно (не вимагає госпіталізації), обмеження фізичної активності і дотримання дієти – терміном до 2 тижнів.
Радикальна гемороїдектомія
Як правило, втручання виконується в умовах загального знеболювання (регіонарного – спинальна, епідуральна анестезія)
Суть методики – судина, яка живить збільшений гемороїдальний вузол прошивається і перев’язується; сам вузол препарується (виділяється) і видаляється. Рани, які залишаються після видалення вузлів, в залежності від обраної модифікації (Мілліган – Морган, Фергюсон), можуть залишатися відкритими або вшиваються розсмоктуючим шовним матеріалом.
Метод вимагає госпіталізації пацієнта в стаціонар на термін від 1 до 3 діб. У післяопераційному періоді необхідно застосування знеболюючих препаратів. Самостійно виконуються нескладні перев’язки, спеціальні ванночки. Контрольні огляди лікаря 1 раз в 5 -7 днів протягом 1 місяця.
Обмеження фізичної активності орієнтовно на 1,5 місяці.
Я завжди пропагую індивідуальний підхід. У випадку з хірургічним лікуванням гемороїдальних хворобою індивідуально ставитися слід не тільки до конкретного пацієнта (і його геморою), але і до окремого узятого гемороїдальних вузла. У однієї людини частіше 6 гемороїдальних вузлів (3 зовнішніх і 3 внутрішніх). Змінені (збільшені) вони, як правило, не однаково. Для досягнення максимального ефекту, при мінімальній хірургічній травмі, під час однієї операції застосовую дві, а іноді і три методики до різних вузлів.